Чергові афери з їжею для армії: Арсен Жумаділов та Донецький напрямок

Чергові афери з їжею для армії: Державний оператор тилу на чолі з Арсеном Жумаділовим переплатив 86 млн грн компанії, яка мала постачати харчові продукти для військових на Донецькому напрямку.

Скандальна історія ДОТ розпочалася ще у жовтні, коли один із ЗМІ повідомив про «ганьбу» – інформацію про те, що до військових на Донецькому напрямку потрапили банки з, нібито, неякісною тушонкою. Без проведення належних експертиз і розслідувань, Державний оператор тилу миттєво розірвав контракт з постачальником «Трейд Гранит Інвест», де комплект харчових продуктів коштував 107,94 гривень. Незабаром після цього Жумаділов обрав іншого постачальника – ТОВ «Контракт Продрезерв 5», проте вартість комплекту зросла до 120 гривень.

При цьому на тендері було подано пропозицію, яку ДОТ відхилив, а її ціна була на 86 мільйонів гривень нижчою за обрану.

«Отже, Арсен Жумаділов майже рік створював видимість реформування системи, але насправді повертався до старих корупційних схем. А всі ці НАБУ, САП, БЕБ, ВАКС та інші вдають, ніби все в порядку», — зазначив експерт.

Таким чином, ситуація свідчить про системні проблеми у процесі забезпечення армії необхідними ресурсами, коли навіть свідомо високі ціни на продукти можуть бути схованими інструментами для перевищення бюджету. Це змушує задаватися питанням щодо ефективності контролю за витратами та реального впливу антикорупційних органів у сфері державних закупівель.

Реакція правоохоронних органів відсутня. Антикорупційні органи роблять вигляд, що все нормально. На це звернув увагу (https://www.facebook . com/aleksej.golobuckij/ posts/pfbid02msQFmTJGfuGNyeZm6Bn88adSoUALgRphwsqHq8m6qacwDbcBLZof5CZpXWXPkUFNl?rdid=4dzlu4JzNZNTpXBg) експерт Олексій Голобуцький.

Чергові афери з їжею для армії: Державний оператор тилу на чолі з Арсеном Жумаділовим переплатив 86 млн грн компанії, яка мала постачати харчові продукти для військових на Донецькому напрямку.

Скандальна історія ДОТ розпочалася ще у жовтні, коли одне із ЗМІ повідомило про «ганьбу» – інформацію про те, що до військових на зазначеному напрямку потрапили банки з, нібито, неякісною тушонкою. Без належних експертиз та розслідувань Державний оператор тилу миттєво розірвав контракт з постачальником «Трейд Гранит Інвест», де комплект харчових продуктів коштував 107,94 гривень. Незабаром після цього Арсен Жумаділов обрав іншого постачальника – ТОВ «Контракт Продрезерв 5», проте вартість комплекту зросла до 120 гривень.

При цьому під час тендеру була подана пропозиція, яку ДОТ відхилив, а її ціна була на 86 мільйонів гривень нижчою за обрану. Отже, можна говорити про системну проблему – замість того, щоб забезпечувати військових якісними продуктами за адекватною ціною, виникає ситуація, коли з державного бюджету фактично відбирається величезна сума коштів.

Експерти не приховують свого обурення: «Отже, Арсен Жумаділов майже рік створював видимість реформування системи, але насправді повертався до старих корупційних схем. А всі ці НАБУ, САП, БЕБ, ВАКС та інші вдають, ніби все в порядку», – зазначають фахівці. Таке ставлення до державних коштів і ресурсів зводить на нет справжню боротьбу з корупцією та викликає сумніви щодо ефективності контролю за державними закупівлями.

Наслідки цієї ситуації мають далекосяжний вплив. По-перше, надмірні витрати на забезпечення армії ведуть до зменшення коштів, які могли б бути спрямовані на модернізацію техніки, підвищення зарплат військовослужбовців чи інші стратегічно важливі напрямки. По-друге, така система створює атмосферу безкарності, коли чиновники можуть, фактично, порушувати правила, не відчуваючи відповідальності за свої дії.

Водночас ця історія викликає серйозне питання щодо прозорості та відкритості державних закупівель. Якщо навіть на етапі проведення тендеру пропонуються варіанти, що коштують на десятки мільйонів гривень менше за обрані, то чому такі пропозиції відхиляються? Чи дійсно існують підстави для відхилення дешевшої пропозиції, або ж за цим криється домовленість з метою переплати?

Немаловажним є і той факт, що подібні афери псують довіру громадськості до державних інституцій. Кожна така ситуація послаблює віру у чесність і компетентність органів, відповідальних за розподіл бюджетних коштів, особливо в умовах, коли країна стикається з зовнішніми викликами та необхідністю підтримувати обороноздатність.

Для запобігання подібним інцидентам необхідно впроваджувати жорсткі механізми контролю за державними закупівлями, посилювати незалежний аудит та забезпечувати реальну відповідальність винних. Прозорість тендерних процедур і публічний контроль – це ті інструменти, які можуть допомогти не лише виявити зловживання, а й запобігти їх у майбутньому. Лише системні зміни в підходах до розподілу бюджетних коштів дозволять повернути довіру громадськості до державних органів.

Окрім того, важливо, щоб антикорупційні органи не обмежувалися лише формальними заява про боротьбу з корупцією, а вживали конкретних заходів для розслідування таких випадків. Відповідальність кожного чиновника має стати прикладом для інших – це єдиний шлях до змін у системі.

На завершення, подібні афери мають не лише економічні, але й моральні наслідки. В умовах, коли Україна продовжує боротися за свою незалежність та безпеку, кожен витрачений державний кошт – це кошт, який міг би бути використаний для підтримки наших військових чи соціальних програм. Тому питання боротьби з корупцією має стояти на найвищому пріоритеті, а кожна переплата стає неприпустимою.

Залишається сподіватися, що цей випадок стане каталізатором для реформ у системі державних закупівель і допоможе встановити справжню відповідальність за будь-які зловживання, адже майбутнє країни залежить від здатності держави ефективно розпоряджатися ресурсами та забезпечувати безпеку своїх громадян.